Про це повідомляє журнал Nature.
Читайте також: Як відбуватиметься колонізація Місяця: Джефф Безос поділився планами
Група астрономів під керівництвом Роберта Мейна з Університету Торонто вивчила 9,5 годин даних, отриманих за допомогою телескопа Вільяма Гордона в Обсерваторії Аресібо в червні 2014 року.
Вчені відзначили, що найбільш сильні радіоімпульси пульсара зустрічаються з періодичністю, яка відповідає обертанню компаньйона і самої нейтронної зірки, а саме в періоди затемнення, які зазвичай тривають від 40 хвилин до години. В цей час радіоімпульс збільшується за рахунок потоків плазми – іонізованого газу, який оточує коричневий карлик, компаньйона "Чорної вдови". Плазма компаньйона діє в якості гравітаційної лінзи, підсилюючи випромінювання.
Дані радіовипромінювання, які отримали вчені
Проведені спостереження показують, як радіоімпульси посилюються в залежності від положення тіла щодо довколишнього джерела плазми: в даному випадку – коричневного карлика. Надалі це також може допомогти докладніше вивчити збільшення імпульсів швидких радіосплесків, які, згідно з нещодавно отриманими даними, якраз формуються поблизу нейтронних зірок.
Читайте також: У NASA показали неймовірні фото із поверхні Юпітера
Що таке "Чорна вдова"? Радіопульсар B1957 + 20 (також відомий як "Чорна вдова") – це нейтронна зірка, яка входить у подвійну систему в сузір'ї Стріли. Пульсар обертається спільно з компаньйоном – маломасивним коричневим карликом – з періодом 9,2 години. Дані про систему були вперше отримані з телескопа в обсерваторії Аресібо (Пуерто-Ріко) ще в 1988 році: пульсар знаходиться на відстані 6500 світлових років від нас, а нижній поріг його маси складає більш 1,6 маси Сонця.