Про це пише видання The Economist, передає dt.ua.

Фізик Університету Готьє у Франкфурті Клаудіс Грос просуває ідею поширення бактерій, здатних до фотосинтезу на планети в інших сонячних системах.

Один з таких проектів фінансує NASA і він має назву Starlight. Ще один Breakthrough Starshot фінансує російський венчурний капіталіст Юрій Мільнер. Обидва проекти опираються на ідеї вченого Каліфорнійського університету Філіпа Любіна.

Вчений припускає, що можна застосувати потужні лазери для того, щоб скерувати сонячні вітрила (це світловідбиваючі полотна) з прикріпленими об'єктами в напрямку сусідніх сонячних систем. Першою може стати Альфа-Центавра.

Принцип руху на сонячних вітрилах вже застосовували в інших космічних апаратах, і це дало змогу прискоритись об’єктові. Тож якщо вітрило велике, а судно, прикріплене до нього, дуже мале (вагою грам чи два), тоді теоретично можна досягти швидкості світла. У цьому випадку подорож до Альфа-Центаври є реалістичною. Цим способом можна відправити на іншу планету багато бактерій.

Ще один вчений доктор Грос просуває ідею місії, яка триватиме тисячі років. І в ній можна використати судно, вага якого буде вимірюватися в кілограмах. Однак, тут є й небезпека – за цей час електроніка може постаріти і вийти з ладу. Адже радіація повільно буде вибивати атоми з матеріалів корабля. Така ж доля може спіткати і бактерії: надмірний радіоактивний фон руйнує складне молекулярне життя.

Вчений Японської аерокосмічної агенції Хаїме Яно пропонує модифікувати ДНК організми для участі у місії. Це справді може вирішити проблему. Окрім того, принаймні один природний організм – бактерія під назвою Deinococcus radiodurans - має механізм відновлення ДНК, який правильно відбудовує гени після великого радіоактивного опромінення.

Для чого це потрібно?

Вчені вважають, що головна мета життя - поширюватися. За допомогою колонізації інших систем бактеріями може наситити атмосфери далеких планет оксигеном (його виділяють бактерії в процесі фотосинтезу).